Дуже шкодую, що прожила з чоловіком стільки років, не розлучилась раніше і не стала щасливою

duzhe-shkoduyu-shho-prozhyla-z-cholovikom-stilky-rokiv-ne-rozluchylas-ranishe-i-ne-stala-shhaslyvoyu

Хочу поділитися своєю історією. Я шоковано від того, що я натворила і не можу більше це тримати в собі… Сльози течуть, поговорити нема з ким. Що робити не знаю? 

Вирішила написати, щоб виговоритись…

Ми з чоловіком виглядаємо непогано, але вже давно не молоді. Всі кажуть, що нам по 40, хоча мені вже 50, а чоловікові 55.

Минулого року ми відмітили 30 років спільного життя. У нас троє дорослих дітей. Дівчата вже давно заміжні. Сину 20 років, студент.

Я вважала, що життя вже прожито і тепер потрібно тільки внуків доглядати.

Чоловік завжди дивився на мене закоханими очима. Але в ліжку він був дуже пасивним, боявся зробити мені боляче, ніяких експериментів ніколи в нас не було. Через це в мене були постійні гормональні збої.

Життя в нас було досить одноманітним, робота – дім. Вдома кухня, телевізор — всі наші розваги і різноманіття. Чоловік був пасивним і в сімейному житті. Важко було його на щось вмовити, витягти з дому. Колись давно я себе переконала, що це і є доросле, сімейне життя, не випендрюйся…

Я ходила до сексолога. Лікар сказав, що потрібно прийти обом, але чоловік на відріз відмовився. Всі мої подруги жили так, як я. На інтим особливо ніхто не звертав уваги, і я собі казала: “Не вигадуй дурниць. Всі так живуть і ти так зможе прожити все життя”. Я змирилась і була вірною дружиною для свого чоловіка. Я ніколи ні з ким не фліртувала. Зразу давала відсіч всім залицяльникам. І так тривало роками…

Недавно ми з чоловіком сильно посварилися і навіть на емоціях заговорили про розлучення. Реакція сина мене вразила. Він спитав, якщо ми розлучимось, то будемо жити окремо. Звісно так, відповіла я йому. На що він мені сказав: “Мамо, якщо в тебе буде інший чоловік, я не буду тебе поважати і не буду до тебе приходити”. 

Я зрозуміла, що вихід з сім’ї може бути тільки вперед ногами або ціною втрати сина. Дочкам я нічого не розповідала. З чоловіком стосунки погіршились. Ми майже перестали розмовляти.

Я так хотіла жити! Я прогнула почуттів. А чоловікові було достатньо, щоб я готувала їжу, і була вдома.

Я оновила гардероб і зробила чорну справу — зрадила чоловікові.

Я його майже не знала, він був молодшим за мене на 15 років. Комп’ютерщик, чоловік послав мене до нього відремонтувати ноутбук. Я так і не зрозуміла хто кого звабив. Але я перша витріщилась на нього, поки він тестував ноут. Декілька посмішок і коли я прийшла забирати ноутбук, він попросив підвезти його до метро. Сів не поруч, а ззаду. Забрав підголовник з мого сидіння, щось нашіптував, масажував плечі. Мене просто накрило. Потім він дуже спритно висмикнув ключі від машини і сказав, що поверне їх тільки в себе дома. Виявилось, що він живе біля метро. Я розуміла, що роблю помилку, але не могла себе стримати. Що було потім, я чітко не пам’ятаю, все в тумані, ніби не про мене. Але такого темпераменту від себе я не очікувала.

Коли я прийшла в адекватний стан, поки він був у ванні, я схопила ключі і вибігла на вулицю. Мене всю трусило. Я приїхала додому. Чоловік, як назло чекав мене. Я пішла в душ, ніяк не могла відмитися від чужого парфуму.

А потім мій чоловік захотів зі мною помиритися і в нас був той жалюгідний рідкісний інтим.

Боже, як мені тепер погано. Зрозуміти на шостому десятку, що все своє життя я була нещасливою в шлюбі. Що просто пожертвувала собою заради сім’ї і принципам моралі. Треба було ще 20 років назад спробувати піти від чоловіка. Тільки одна моя подруга, коли розлучалась, сказала, що розуміє, як я живу.

Після цього інциденту в мене поперли гормони, відновився цикл. Лікарі дивувались. А в мене зносить дах. Чоловік здивований змінам, але нічого не підозрює. Дочки жартують, що пізно мама спохопилась і почала доглядати за собою.

Але найгірше всього, що я починаю ненавидіти свого чоловіка. Хочу розповісти йому про зраду, але боюсь, щоб в нього не було інфаркту чи інсульту. Мені страшно за нього все-таки.

Не знаю чи я добре зробила, що на шостому десятку піддалась спокусі і нарешті відчула, як це бути пристрасно жаданою. Чи погано?…

Якби я тільки знала, що той вчинок зажене мене в такий глухий кут…

Одрі

Оцініть статтю
Дуже шкодую, що прожила з чоловіком стільки років, не розлучилась раніше і не стала щасливою
Без-имени-1
Бурякова аджика на зиму – такої ви ще не пробували